Може, енергоживлення не вражає уяву романтикою космічних подорожей, але навіть найдосконаліше інженерне або наукове обладнання супутника ні на що не здатне без електрики.
Лекція на цю тему продовжила цикл лекцій провідних спеціалистів ракетно-космічної галузі, організований кафедрою. Вчора з цією лекцією виступив Перекопський Іван Терентьєвич — начальник сектора спеціальної лабораторії систем енергоживлення.
Як забезпечити енергією супутник? Звичайно, акумулятор і сонячна батарея. Але акумулятори важкі, а супутник має бути якомога легким. Сонячні панелі працюють тільки на сонці, а супутник проводить понад третину часу «на темній стороні», у тіні Землі. Інколи супутнику треба більше енергії, ніж він може зібрати за один виток орбіти, інколи менше. Чи вистачить наявних запасів при типових режимах роботи систем супутника та його корисного навантаження – апаратури дистанційного зондування, зв’язку, наукових досліджень? Чи не доведеться відкладати важливі задачі польотного завдання через брак енергії? А якщо це не супутник, а зонд для досліджень глибокого космосу? На відстані від Сонця у двічі більшій, ніж радіус орбіти Землі, сонячна радіація слабша у 4 рази, а на відстані 10 радіусів земної орбіти – у 100 разів слабша. Сонячні батареї за таких умов стають неефективними, і потрібні інші рішення. Ці та інші питання розглядалися у лекції.
Іван Терентьєвич також зробив презентацію своєї книги «Научно-технические основы разработки, изготовления и эксплуатации систем энергоснабжения космических аппаратов»
Докладніше про цю подію на сторінці кафедри у Facebook.